Формуємо крисну звичку

    Осінь потихеньку крокує вперед, даруючи все нові й нові сюрпризи.  І перший, мої дорогі колеги, - це канікули! Їх можна використати як для закінчення повсякденних справ,  так і для особистих досягнень! Для кожного вони, безумовно, індивідуальні. Своїми досягеннями ось уже кілька місяців я вважаю вироблення корисних звичок для себе: практикую вдячність, заоохочення для себе, позитивні переконання. 

   Навіщо це мені? Все дуже просто: мені подобається займатися саморозвитком, вивчати нові інструменти, техніки, які я можу продуктивно використати у стосунках з іншими людьми.  

 Працюючи над виробленням своїх корисних звичок, я дотримуюсь наступного алгоритму:

1. Запитую себе про те, НАВІЩО  мені потрібно формувати ту чи іншу звичку (можна навіть список причин прописати - до десяти, наприклад). Це розширює мій вихід із "зони комфорту", мої можливості, активізує мозкову діяльність щодо пошуку для мене корисних варіантів тієї чи іншої звички в повсякденному житті. 

2. Планую, що я  готова  робити для досягнення нової звички (скільки часу виділяти, які нові дії виконувати). Тобто, що вкладаю для отримання результату. 

3.Закріпілюю нову звичку за буденними справами, як словесну винагороду для себе після вдалої діяльності, наприклад. 

4. Маленькими кроками рухаюся вперед, але  систематично, щодня,  поступово набираючи темп. Даю собі час! Я зустрічала різну інформацію з приводу термінів вироблення звичок: 30 - 90 днів. Інші психологи вважають, що час у кожного свій. Тож головне почати і робити, а відчуття смаку, погодьтеся, уже прийде під час їжі.

5. Працюю над розвитком  у себе  стану  задоволення від процесу вироблення нових звичок, ловлю радість від його мікрорезультатів (у мене на вироблення вдячності, наприклад, пішло близько місяця, доки я стала помічати внутрішні зміни).

6.Щоб мати в собі сили йти вперед, періодично запитую себе про те, НАВІЩО починала формувати звичку.

    У добі - 24 години. Знайдіть у них час для себе! Знаєте, згодом я  зрозуміла одну річ: крадучи його в себе, ми обезцінюємо своє життя... Часто ми  самі не розуміємо того, що в кожному з нас ховається глибокий потенціал! Треба лише час від часу зупинятися і проводити із собою маленький діалог, піднімаючи внутрішні ресурси, шукаючи натхнення. 

Тож приємного вам процесу під час осіннього саморозвитку, дорогі читачі. Нових інсайтів! Я вірю, у вас все обов'язково вийде!

    До речі, зі своїм вищезазначеним досвідом я знайомила заступників директорів з виховної роботи на тренінговому занятті "Дозволимо собі творити..." (в межах семінару "Виховання креативної особистості через розвиток творчих здібностей")